Рексова обнова
Мама й тато дивувались:
«Чудасія з Рексом сталась!
Був рудий з хвоста до брів,
А тепер, бач, – побілів!
Може, песик захворів?
Може, треба лікарів?
Сто уколів надзвичайних?
Операцію негайну?
Бідний Рексик – ну і ну!
— Непереливки ж йому.
Позирає на Мишка,
Свого ліпшого дружка.
А Мишкові що казати?
Він зітхає винувато:
«Рекс нічим не захворів.
І не треба лікарів...
Я його пофарбував,
Аби Рекс обнову мав...»
«Чудасія з Рексом сталась!
Був рудий з хвоста до брів,
А тепер, бач, – побілів!
Може, песик захворів?
Може, треба лікарів?
Сто уколів надзвичайних?
Операцію негайну?
Бідний Рексик – ну і ну!
— Непереливки ж йому.
Позирає на Мишка,
Свого ліпшого дружка.
А Мишкові що казати?
Він зітхає винувато:
«Рекс нічим не захворів.
І не треба лікарів...
Я його пофарбував,
Аби Рекс обнову мав...»
Песик
А знаєте, а знаєте,—
У мене песик є!
Якби ви тільки бачили
Те цуценя моє!
Воно таке білесеньке,
І звуть його Сніжок,
Із ним на двох ми ділимо
Останній пиріжок.
Воно так дзвінко гавкає
Тоненьким голоском,
І я його прив'язую
За стільчик мотузком.
А ще ми з ним гуляємо
І молочко п'ємо,
А потім біля ліжечка
На килимку спимо.
У мене песик є!
Якби ви тільки бачили
Те цуценя моє!
Воно таке білесеньке,
І звуть його Сніжок,
Із ним на двох ми ділимо
Останній пиріжок.
Воно так дзвінко гавкає
Тоненьким голоском,
І я його прив'язую
За стільчик мотузком.
А ще ми з ним гуляємо
І молочко п'ємо,
А потім біля ліжечка
На килимку спимо.
ОХОРОНЕЦЬ
Вечірня зіронька сія...
Ми вдвох удома — пес і я,
І пес не іграшковий —
Живий, білоголовий!
Він по кутках не ловить ґав,
Вартує біля шибки,
Зачує кроки і «гав-гав!»,
І шерсть на спині — дибки.
Мені уже лягати час,
А пес не буде спати:
Від мами має він наказ
Мене охороняти.
Ми вдвох удома — пес і я,
І пес не іграшковий —
Живий, білоголовий!
Він по кутках не ловить ґав,
Вартує біля шибки,
Зачує кроки і «гав-гав!»,
І шерсть на спині — дибки.
Мені уже лягати час,
А пес не буде спати:
Від мами має він наказ
Мене охороняти.
Я і ти
Л. Савчук
Зачекай-но, песику,
Зупинись!
Ось який вже виріс я —
Подивись!
Не спіши так, песику,
Не біжи!
А зі мною краще ти
Подружись!
Буду тебе кістками
Пригощать,
Від кота Муркотика
Захищать.
Буду я любить тебе,
Берегти...
Будем завжди друзями
Я і ти.
Зупинись!
Ось який вже виріс я —
Подивись!
Не спіши так, песику,
Не біжи!
А зі мною краще ти
Подружись!
Буду тебе кістками
Пригощать,
Від кота Муркотика
Захищать.
Буду я любить тебе,
Берегти...
Будем завжди друзями
Я і ти.
Смугастий пес
У дворі старий дідусь
Став, паркан фарбує.
Пес стоїть, старий, рудий,
І чогось сумує...
Звик господар до його,
Пес вже звик до діда.
Що дідусь вже не казав,
Ходить за ним слідом.
Дід фарбує, пес стоїть.
Учиться — мо, здасться.
Притулився до паркану —
Рудик став смугастим.
Став, паркан фарбує.
Пес стоїть, старий, рудий,
І чогось сумує...
Звик господар до його,
Пес вже звик до діда.
Що дідусь вже не казав,
Ходить за ним слідом.
Дід фарбує, пес стоїть.
Учиться — мо, здасться.
Притулився до паркану —
Рудик став смугастим.
Нашорошив песик вуха
В. Гринько
Пес Рябко заліз у буду,
Тільки спать Рябко не буде.
Стерегтиме сон малятам,
Стерегтиме білу хату.
Ви ж, малята, спіть
Та скоріш ростіть.
Нашорошив песик вуха,
Добре бачить, добре слуха...
Міцно сплять пташки, звірята,
І дрімає біла хата.
Ви ж, малята, спіть,
Дужими ростіть.
Сторож ваш — Рябко кудлатий,
Тільки він не буде спати... |
Зупинився вітер в полі,
Вам плекає щастя-долю.
Ви ж, малята, спіть,
Мудрими ростіть.
Тільки спать Рябко не буде.
Стерегтиме сон малятам,
Стерегтиме білу хату.
Ви ж, малята, спіть
Та скоріш ростіть.
Нашорошив песик вуха,
Добре бачить, добре слуха...
Міцно сплять пташки, звірята,
І дрімає біла хата.
Ви ж, малята, спіть,
Дужими ростіть.
Сторож ваш — Рябко кудлатий,
Тільки він не буде спати... |
Зупинився вітер в полі,
Вам плекає щастя-долю.
Ви ж, малята, спіть,
Мудрими ростіть.
Бабусин песик
Наталя Забіла
Жила собі бабуся,
Із нею песик жив.
Вона дружила з песиком,
Із нею він дружив.
Бабуся якось ввечері
Спекла смачний пиріг
І песика покликати
Побігла на поріг.
Прийшла назад —
Ой лишечко!
Подівся десь пиріг!..
І бідний, бідний песик
Голодний спати ліг.
Пішла бабуся кашку
Варити з молоком.
Прийшла назад —
А песик воює з гусаком!
Пішла бабуся рибки
Купити в рибака.
Прийшла назад — а песик
Танцює гопака!
Пішла бабуся в зелен сад
Нарвати там грушок.
Прийшла назад —
А песик одягся в кожушок!
Пішла вона до кравчика
Замовити штанці.
Прийшла назад —
А песик пече собі млинці!
Пішла вона до шевчика
Купити чобітки.
Прийшла назад —
А песик розмотує нитки!
Пішла вона купити
Солодкі пиріжки.
Прийшла назад —
А песик подер усі книжки.
Бабуся до книгарні
Пішла купить нові.
Прийшла назад —
А песик стоїть на голові!
Ніхто ніколи песика
Не лаяв, не шмагав.
Бабуся каже:
— Не пустуй!
А песик каже:
— Гав!
Із нею песик жив.
Вона дружила з песиком,
Із нею він дружив.
Бабуся якось ввечері
Спекла смачний пиріг
І песика покликати
Побігла на поріг.
Прийшла назад —
Ой лишечко!
Подівся десь пиріг!..
І бідний, бідний песик
Голодний спати ліг.
Пішла бабуся кашку
Варити з молоком.
Прийшла назад —
А песик воює з гусаком!
Пішла бабуся рибки
Купити в рибака.
Прийшла назад — а песик
Танцює гопака!
Пішла бабуся в зелен сад
Нарвати там грушок.
Прийшла назад —
А песик одягся в кожушок!
Пішла вона до кравчика
Замовити штанці.
Прийшла назад —
А песик пече собі млинці!
Пішла вона до шевчика
Купити чобітки.
Прийшла назад —
А песик розмотує нитки!
Пішла вона купити
Солодкі пиріжки.
Прийшла назад —
А песик подер усі книжки.
Бабуся до книгарні
Пішла купить нові.
Прийшла назад —
А песик стоїть на голові!
Ніхто ніколи песика
Не лаяв, не шмагав.
Бабуся каже:
— Не пустуй!
А песик каже:
— Гав!
дуже гарний віршик, про любов та добро
ОтветитьУдалитьufhys dshis vtys le;t gjlj,f.nmcz
ОтветитьУдалитьТи руский? Почему ти пишиш повідомлення в 4:00 ?
Удалить